Словникова робота Довідкове бюро Рівчак — не дуже глибокий і широкий рів; канава. Пишалися - відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось, відчувати внутрішнє задоволення. Виструнчилися – випрямилися, стали дуже прямо, струнко. Понадималися – набратися гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох) Дерен – верхній шар грунту, укритий травою , пронизаний її корінням. Запорошений – укритий пилом.

8 квітня

Українська мова

Спостереження за роллю прислівників у тексті

1.     Словниковий диктант(запиши у зошит).

     (В) ранці, ранок, (в) веч...рі, (в) зимку, зимувати, (в) літку, вчасно,  вперше, літній, легко, сьогодні,  пізно.

Перевірка диктанта

Діти знаходять зайві слова. До якої частини мови належать  записані слова ?

Пригадай!

 1. Яка частина мови прислівник ?

2. Що виражає та пояснює ця частина мови ?

3. З якою частиною мови найчастіше повꞋязаний ?

4. На які питання відповідає ? 

5. Яким членом речення найчастіше буває? 

Вправа 1. Прочитайте текст.

     Над Києвом стояла чудова весняна ніч. Повний місяць (як?) ... дивився в синій, гладенький, як дзеркало, Дніпро.

       На небі було ясно й (як?) .... На заході, над чорною смугою лісу й гір, небо (як?) ... блищало дуже пізнім рум'яним вечором.

      Було ясно, як удень. На Братській церкві можна було (як?) ... читати золоті написи на стінах. Повітря було тихе, запашне. Здається, сама душа ним дихала. На серці ставало легко, на душі — спокійно. Співуча душа виливалася піснею (як?) ... і по-солов’їному (За Іваном Нечуєм -Левицьким).

    • Спишіть текст, поширюючи речення власними прислівниками. Прочитайте спочатку текст без прислівників, а потім текст із дібраними вами прислівниками. Зіставте їх. Зробіть висновок про те, яку роль у тексті відіграють прислівники.(усно)

 • У виділеному речення підкресли головні та другорядні члени речення.

                                                  

Вправа 2.  Прочитайте слова.

Солодко, терпкий, довгий, щирий, щиро, спокійний, тихий, тихо, зоряно, легко, швидко, високий, невдовзі, зліва, правий, справа, спереду.

• Випишіть прислівники, у дужках запишіть питання, на які вони відповідають. Складіть із двома прислівниками речення (на вибір).

Вправи 2-3 надішли на перевірку вчителю.

Математика

1. математичний диктант(запиши у зошит)

• Знайти 1/4 від 320, від 100.

• Чому дорівнює 1/3 год., 1/3 хв.?

• Знайти число, якщо 1/2 у його дорівнює 15.

• Усього на столі лежить 65 зошитів. 1/5 з них — зошити в клітинку. Скільки зошитів у клітинку лежить на столі?

• Довжина стрічки 40 см. Її розрізали навпіл. Яка довжина половини стрічки?

• Довжина 1/6 смужки дорівнює 27 см. Яка довжина всієї стрічки?

Виконай задачі 78-79 с. 17 та №80(перший приклад обчисли у тоненькому зошиті)  із зошита "Працюю самостійно" та надішли на перевірку.

Зверни увагу!

Задача 78

Фрукти втрачать1/8 частину після сушіння. Отож, знайди  8 частину від числа загальної маси фруктів. Так ти дізнаєшся скільки маси втрачають фрукти.

Тепер залишилося дізнатися скільки в результаті буде сушених фруктів.

Задача 79

Розв'яжи задачу. Доповни умову, щоб задача була на 4 дії, розв'яжи задачу.

Підказка.

Було- 135 кг

Цибуля-?кг , 1/3 від 135 кг  

                                                    (Порівняльна дужечка) На ? менше

Морква-?кг, 1/5 від 135 кг

   Розв'язання

Знайшовши вказані частинки від числа 135, ти знайдеш масу цибулі та моркви. Потім порівняй маса яких фруктів є меншою.

Літературне читання

Ганс Крістіан Андерсен

«Гидке каченя»

 Самостійна робота

У тестових завданнях є лише 1 правильна відповідь. У завданнях 6-9 дай відповідь повним реченням або двома. У завданні 10 поміркуй та напиши 3-5 речень власної думки. Виконану роботу надішли на перевірку.

1. Гидке каченя вилупилося з яйця:

а) першим;  б) другим;  в) останнім.

2. Гидке каченя всі:

а) любили;  б) ображали;  в) захищали.

3. Деякий час каченя жило:

а) у бабусі;  б) у дідуся;  в) у дітей.

4. Всю зиму і навесні каченя жило:

а) у бабусі;  б) на болоті;  в) на річці в парку.

5. Каченя поплило до прекрасних білих птахів, щоб вони його:

а) прийняли до себе;  б) нагодували;  в) вбили.

6. Гидке каченя стало:

а) качкою;  б) гусаком;  в) лебедем.

6. Коли і де народився Г. К. Андерсен?

7.    Ким хотів стати малий Ганс?

8.У скільки років почав працювати Андерсен?

9.Ким були батьки Ганса?

10. Чого вчить казка "Гидке каченя"? (3-5 речень)

   Любий друже! Пропоную тобі вивчити 1 абзац казки "Гидке каченя".

        Від речення:"У сонячному сяйві лежав старий хутір, обведений глибокою канавою."

      Закінчуючи реченням:"Сиділа вона вже давно".

     Розпочинай вчити вже сьогодні. Попроси батьків нехай знімуть відео, як ти розповідаєш уривок напам'ять. Надішли відео до 14 квітня. 

Казки ГАНСА КРІСТІАНА АНДЕРСЕНА - 

— На честь якого великого казкаря 2 квітня відзначають Усесвітній день дитячої книги?

— Сьогодні ми помандруємо сторінками чудових казок Ганса Крістіана Андерсена.

Словникова робота                                

Довідкове бюро

  Рівчак — не дуже глибокий і широкий рів; канава.

  Пишалися - відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось, відчувати внутрішнє задоволення.

   Виструнчилися –  випрямилися, стали дуже прямо, струнко.

  Понадималися – набратися гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох)

  Дерен – верхній шар грунту, укритий травою , пронизаний її корінням.

  Запорошений – укритий пилом.

РОМАШКА

От тільки послухай!

За містом, коло шляху, стояла дача. Ти її, напевне, колись сам бачив! Перед нею - маленький квітничок, обгороджений пофарбованим парканом. Коло самісінького паркана, біля рівчака, в чудовій зеленій траві росла маленька ромашка.

Сонце голубило її так само тепло й ніжно, як і великі розкішні квіти в саду, і через те вона росла просто не день у день, а щохвилини. Одного ранку вона зовсім розцвіла: її маленькі блискучо-білі пелюсточки промінням розходилися від золотого сонечка, що було посередині.

Ромашка не думала про те, що жодна людина не побачить її тут у траві і що вона простенька, непоказна квітка. Ні, вона була дуже задоволена, вона повернулася до теплого сонця, дивилась на нього і слухала жайворонка, що співав у височині.

Маленька ромашка була така щаслива, ніби на свято, хоч це був буденний день. Усі діти вчилися в школі. В той час, коли вони сиділи за партами і вчилися, вона сиділа на своїй зеленій стеблинці й також училася - в теплого сонечка, в усього, що було навколо неї. Ромашці здавалося, що маленький жайворонок співає так чудово і дзвінко про все те, що вона зараз відчуває. Ромашка з захопленням дивилась угору на щасливу пташку, яка може літати й співати. Але вона не сумувала, що сама цього не могла зробити.

«Адже я бачу і чую,- думала вона,- сонце світить мені, вітрець цілує. О, мені дано багато хорошого!»

В садку за парканом росло багато поважних, гордих квітів. Чим менше вони пахли, тим більше пишалися. Півонії надувалися, щоб бути такими ж великими, як троянди, але ж не в розмірі справа!

Тюльпани вигравали найкращими кольорами; вони це добре знали і трималися рівно, щоб їх було краще видно. Вони не звертали ніякої уваги на молоденьку ромашку за парканом, але тим уважніше розглядала їх вона і думала: «Які вони пишні та прекрасні! Напевне, до них злетить ця чудова пташка! Яка я рада, що росту так близько і можу бачити всю їхню красу».

І тільки вона це подумала, як почулося: «Кві-кві», і злетів жайворонок, але не до півонії і не до тюльпанів,- ні, він злетів низько в траву до простенької ромашки. Ромашка від радості так злякалася, навіть не знала, що й подумати.

Маленька пташка кружляла навколо неї і співала:

- Ой, яка м'яка-травичка! Ой, яка мила маленька квіточка з золотом у серці і в срібному вбранні!

Справді, жовта середина ромашки ясніла золотом, а білі пелюсточки навколо блискотіли, як срібло.

Яка щаслива була маленька ромашка,- ні, цього ніхто й уявити не може!

Пташка цілувала її дзьобиком, співала для неї, а потім знову підносилась у блакитну височінь.

Напевне, минуло з чверть години, поки ромашка отямилась!

Трохи соромливо, але щиро й радісно подивилась вона на інші квіти в садку.

Вони ж бачили те щастя й ту честь, що їй припали, вони ж мусили зрозуміти, яка Це була радість. Але тюльпани виструнчились ще більше, ніж раніш, і такі колючі та червоні стали спересердя їх обличчя! Тупоголові півонії понадимались. Це добре, що вони не вміли розмовляти,  а то б багато наговорили ромашці! Бідна маленька квітка побачила, що вони зовсім не в гарному настрої, і їй стало дуже прикро.

В цей час вийшла в садок дівчинка з великим гострим блискучим ножем. Вона підійшла до тюльпанів і почала зрізувати їх один за одним.

- Ой! - зітхнула маленька ромашка.- Як страшно! Це ж їм кінець!

Дівчинка з тюльпанами пішла додому. Ромашка раділа, що вона росте на вулиці, в траві, і що вона маленька, непомітна квітка. Вона була вдячна за це і, коли зайшло сонце, склала свої пелюсточки; заснула, і цілу ніч їй снилось сонце та маленька пташка.

Другого ранку, коли ромашка знову щасливо простягла свої білі пелюстки, ніби маленькі ручки, до світла й повітря, вона пізнала голос пташки. Але голос бринів сумно, бо пташку спіймали й посадили в клітку коло відчиненого вікна.

Вона співала про вільні щасливі польоти, співала про молоде зелене жито на полях і чудові подорожі на своїх крилах - високо, в безмежні простори. Сумно було бідному жайворонку, полонений сидів він у клітці.

Маленька ромашка так бажала допомогти йому! Але що вона могла зробити?

Це важко було придумати. Квітка зовсім забула про те, як гарно навколо, як тепло гріє сонце і як розкішно біліють її пелюстки. Вона думала тільки про спійману пташку, якій нічим не могла допомогти.

В цей час зайшли в садок два маленькі хлопчики: один з них ніс у руках ніж, великий і гострий, як той, яким дівчинка зрізувала тюльпани. Вони підійшли до маленької ромашки. Ромашка не розуміла, чого вони хочуть.

- Тут ми можемо вирізати чудовий дерен для жайворонка,- сказав один з хлопчиків і почав обкопувати землю чотирикутником навколо ромашки так, що вона опинилась посередині.

- Зірви квітку,-сказав другий хлопчик, і ромашка затремтіла від страху, що її зірвуть: це ж однаково, що [161] втратити життя! А вона хотіла ще жити, вона хотіла потрапити з дерном в клітку до полоненого жайворонка.

- Ні, облиш її,- сказав перший хлопчик.- Так красивіше.

Ромашка лишилася стояти і потрапила в клітку до . жайворонка.

Нещасна пташка голосно скаржилась про свою втрачену волю і билася крильцями об залізні грати клітки.

Маленька ромашка не вміла розмовляти, не могла сказати жодного слова втіхи, хоч і дуже хотіла. Так минув ранок.

- Тут нема води,- стогнав спійманий жайворонок.- Вони всі пішли і забули мені лишити хоч краплину води. Моє горло пересохло, все горить! Вогонь і лід всередині, повітря важке. Ах, я мушу вмерти, розлучитися з теплим сонячним промінням, з свіжою зеленню, з усією красою.

І він встромив свій дзьобик у прохолодний дерен, щоб трохи освіжитися. Тут він помітив ромашку. Жайворонок нахилився, поцілував її дзьобиком і сказав:

- І ти зів'янеш тут, бідна маленька квіточко! Тебе і маленький жмут зеленої трави мені дали замість цілого світу, що я мав на волі! Кожна маленька травинка буде мені зеленим деревом; кожна твоя біла пелюстка - пахучою квіткою. Ах! Ви тільки нагадуєте мені, чого я позбувся!

«Як мені його розважити?» - думала ромашка, але не могла поворушити пелюсткою, тільки аромат, що лився з неї, був далеко дужчий, ніж завжди буває цієї квітки. Це помітив й жайворонок, і хоч він знемагав від спраги і обривав зелені травинки, але квітки не чіпав.

Настав вечір, та ніхто не приносив води пташці. Вона витягла свої гарні крила і затремтіла; її пісня була жадібна- «пік-пік»,- маленька голівка схилилась до квітки, і серце пташки розірвалось від суму та муки. І квітка не могла, як учора, скласти свої пелюстки й заснути; вона схилилась додолу, знесилена й сумна.

Тільки на другий ранок прийшли хлопчики і, побачивши мертву пташку, гірко заплакали.

Потім викопали гарненьку могилку і прикрасили її пелюстками квітів. Тіло пташки поклали в гарну червону коробочку: її пишно поховали, бідну пташку. Поки вона жила й співала, про неї забували - залишили її умирати в клітці від спраги,- а тепер влаштували їй пишний похорон і проливали над її могилкою гіркі сльози.

А дернину разом з ромашкою викинули на запорошений шлях. Ніхто й не подумав про квітку, яка найбільше від усіх любила бідну пташку і так хотіла її втішити.

- ДОЧИТАЙТЕ ТВІР ДО КІНЦЯ МОВЧКИ, а потім вголос.

  РОБОТА НАД ЗМІСТОМ ТВОРУ 

1) ДЕ ВІДБУВАЛИСЯ ПОДІЇ? 

2) ЯК РОСЛА РОМАШКА? ЩО ПРО ЦЕ СКАЗАНО У КАЗЦІ? 3) ЗНАЙДІТЬ ОПИС РОМАШКИ 

4) ЯКИЙ НАСТРІЙ БУВ У РОМАШКИ? КОМУ ВОНА НАЙБІЛЬШЕ ЗРАДІЛА?

5) СКІЛЬКИ ДНІВ З ЖИТТЯ РОМАШКИ ОПИСАВ КАЗКАР?

6) ПРОЧИТАЙТЕ ПЕРШИЙ ОПИС КВІТІВ, ЯКІ РОСЛИ В САДУ.

7) ЯКИМИ ЇХ ПОБАЧИЛА РОМАШКА? 

8) КУДИ ЗЛЕТІВ ЖАЙВОРОНОК? 

9) ПРО ЩО СПІВАЛА МАЛЕНЬКА ПТАШКА? 

10) ЧОМУ БУЛА ЩАСЛИВА РОМАШКА? 

11) ЯКИМИ БУЛИ ТЮЛЬПАНИ ТА ПІВОНІЇ? 

12) ЩО ПОЧУЛА РОМАШКА ПРОКИНУВШИСЬ ДРУГОГО РАНКУ? 

13) ЯКА БІДА ТРАПИЛАСЯ З ЖАЙВОРОНКОМ? 

14)  ЧОМУ РОМАШКА ЗАБУЛА ПРО ВСЕ, ЧОМУ РАНІШЕ РАДІЛА? 

15) ЯК РОМАШКА ПОТРАПИЛА В КЛІТКУ?  

16) ЩО РОЗПОВІВ ЇЙ ЖАЙВОРОНОК? 

17) ЧОМУ ЗАГИНУЛА ПТАШКА? 

18) ЧИ ТРАПЛЯЄТЬСЯ ПОДІБНЕ В ЖИТТІ?

19) ЧОМУ ТОДІ ТВІР Є КАЗКОЮ? 

20) ПОМІРКУЙТЕ, ЧОМУ АВТОР ТАК СУМНО ЇЇ ЗАКІНЧИВ.

21 ) ДАВАЙТЕ СПРОБУЄМО СКЛАСТИ КІНЦІВКУ КАЗКИ САМОСТІЙНО , ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЧАРІВНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ.

Любі учні! Завдання з англійської мови вчителька Марина Михайлівна Хмельовська залишає у своєму блозі.

Також слідкуйте за завданнями на сторінці"Англійська мова" нашого блогу.

  

                         Успішної праці!