Звіт виконаних робіт

среда, 28 апреля 2021 г.

 

29 квітня
Математика

№ 1

Обчисли значення виразів за схемами, вказаними на с. 34 №3

47-2=
19-7=
95-3=
36-2=
47+2=
53+5=
63+1=
45+4=

Задача 2
У Марійки було 80 гривень, а у  Д ар инки-30 гривень. На сеільки більше гривень у Марійки, ніж у Даринки?

Українська мова

Каліграфічно пропиши рядочок великої літери К.

Вправа 1




Образотворче мистецтво-с. 48 "Великодня крапанка".
Читання




вторник, 27 апреля 2021 г.

 

28 квітня


Математика

С. 10 (голубого кольору) та виконати №1.

№ 1
Обчисли значення виразів за схемами.




35+3=
47+2=

86-3=

59-4=
37-6=

Українська мова

Читання

Читати улюблену книгу.





понедельник, 26 апреля 2021 г.

 

27 квітня


Математика

№  1
Заміни числа сумою розрядних доданків.
36=
29=
95=
89=
24=
12=

Задача 2


На полиці було 10 підручників, а словників-на 5 більше. Скільки словників було на полиці? 


Українська мова

Природознавство

Це цікаво!


Читання




воскресенье, 25 апреля 2021 г.

 26 квітня


Математика


№ 1

Обчисли приклади.
45+1=
80-20=
32-1=
27+1=
50+30=
87-1=
15-5=
29-9=
50+7=
40+6=
72-2=



                                  Задача 2

Кіт Мурчик поласував 10 рибками, з яких 7 карасі, а решта — окуні. Скількома окунями поласував кіт?


Українська мова

Каліграфічна хвилинка



Вправа 1







Музичне мистецтво


Читання



пятница, 23 апреля 2021 г.

 

30 квітня


Математика-с. 9(голубого кольору)


Українська мова

Вправа 1

Голоси тварин. До поданих іменників добери дієслова, які показують, хто що робить, і запиши. Наприклад-дівчинка співає.

 

      Кінь. Корова. Кішка. Свиня. Курка. Голуб. Ворона.  Горобець.

      Мукає. Воркує. Цвірінькає. Каркає. Ірже. Хрюкає. Кудкудаче.  Нявчить.      


Трудове навчання-с.76 "Великодні писанки"


Читання


Прочитай  текст.



      Великдень – велике християнське свято. Це день воскресіння Христа. Ще звечора люди йдуть до храму молитися. Після молитви святять паску й писанки. А що таке писанка?
     Писанка – це розмальоване символічними знаками яйце. Здавна вона була символом весняного пробудження природи. З приходом до нас християнства писанка стала часткою великодніх обрядів. Існують різні види писанок – крашанка, крапанка, дряпанка.
     Їх дарують родичам, друзям, знайомим зі словами : «Христос воскрес!»,  а у відповідь кажуть : «Воістину воскрес!» і щиро дякують. Такий подарунок означає побажання щастя, здоров’я.



четверг, 22 апреля 2021 г.

 23 квітня


Українська мова-с. 7 вправи 13-15 із підручника "Післябукварик".


Математика

Домашнє завдання

№ 1

Заміни числа сумою розрядних доданків.

46=

87=

65=

92=

12=

53=

67=

59=

Задача 2

Виконай коротнкий запис та розв'яжи задачу так, як було виконано у класній роботі.

У матусі було 9 троянд та 10 нарцисів. Скільки квітів було у матусі?



Образотворче мистецтво-с. 52 "Іграшка-свищик".

Читання



ЯК ФЕДЬКО ВІДЧУВ У СОБІ ЛЮДИНУ

Пішов раз малий Федько з матір’ю на поле картоплю копати.
—    Вісім років тобі, — каже мати, — працювати час по-справжньому.
Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає.
Не хочеться Федькові працювати. Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися.
Залишив картоплю в одному кущі, у другому. Мати помітила таку роботу та й каже:
—    Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить!
Оглядається Федько довкола і дивується:
—    Де ж та Людина? Що вона бачить?
—    У тобі, Федьку, Людина. Усе вона бачить, усе помічає, та тільки ти не завжди дослухаєшся до того, що вона тобі говорить. Ось прислухайся до її голосу, вона тобі й скаже, як ти працюєш.
—    А де ж вона в мені — Людина? — дивується Федько.
—    У голові твоїй, у грудях, у серці, — підказує мати.
Перейшов Федько до іншого куща, позбирав картоплю, що зверху лежала. Хотів було вже за лишити його, аж тут мов і справді хтось докоряє: що ж ти, Федьку, робиш? Порийся, там ще є картопля у землі. 
Здивувався Федько, оглянувся. Нікого немає, а мов хтось дивиться на його роботу й соромить.
«І справді, мабуть-таки, Людина бачить мою роботу», — подумав Федько, зітхнув, розгріб землю біля викопаного куща й знайшов ще кілька картоплин.
Легше стало на душі Федькові. Аж пісеньки веселої заспівав.
Працює він годину, працює другу і все більше дивується. Ледве подумає: «Навіщо так глибоко гребтися, мабуть, уже немає картоплі», а тут хтось і підслухає його думку. І соромно стає Федькові. Але й радісно, ой, як радісно. «Гарний цей друг - Людина», — думає Федько.

среда, 21 апреля 2021 г.

 

 22 квітня


Українська мова


Математика

Домашнє завдання 

№ 1

29+1=
32+1=
47+1=
52+1=
23+1=
78+1=
45-1=
39-1=
80-1=
22-1=
92-1=
78-1=

№2
Подай величини в дециметрах і сантиметрах.
Зразок: 13см=1дм 3см
17см=
16см=
19см=
14см=
12см=
Задача 3



 



Трудове навчання-с.79 "Смачна грушка"


Читання

НІХТО НЕ МАЄ ПРАВА ОБРАЖАТИ ЛЮДИНУ

(за Андрієм Усачовим)

Ніхто не має права ображати людину, за Андрієм УсачовимЯкось увечері прогулювався Маленький Чоловічок у сквері зі своїм собакою. Собака весело крутився по кущах. А Маленький Чоловічок радів теплому вечору. І раптом побачив, як через сквер біжить хлопчик, а за ним здоровенний дядько з палицею.
—    Зупиніться! — крикнув Маленький Чоловічок до здорованя. Але той і не глянув у його бік. Тоді Маленький Чоловічок, не роздумуючи, кинувся йому під ноги — і той, великий, перекинувшись, полетів на землю...
—    А це ще хто такий? — закричав він страшним голосом.
— Та знаєш ти. що я з тобою зроблю?
Але Маленький Чоловічок не злякався.
—    А чи знаєш ти, — грізно спитав він, — що написано в Декларації прав людини?
Ніхто не має права ображати іншу людину, принижувати її і жорстоко поводитися з нею.
—    У якій ще такій дикорації? — розгнівався дядько. - Цей негідник розбив м'ячем моє вікно, і я маю повне право розправитися з ним!
—    Ви можете вимагати через суд, щоб його батьків примусили вставити нове скло, — уперто сказав Маленький Чоловічок. — Але ви не маєте права вдарити людину!
—    А ось зараз побачимо, маю чи не маю!
Дядько замахнувся, щоб ударити... Але тут з-за кущів вискочив маленький собачка й гавкнув так, що той кинув палицю і заточився.
—    Звідки я знав? — пробурмотів він. — Може, я цієї вашої дукпарації чи як там її... і в очі не бачив. Може, я взагалі неграмотний.
—    Мій песик, — спокійно сказав Маленький Чоловічок, — теж не читав Декларації. Однак кинувся захищати мене, тому що знає: ніхто не має права кривдити людину...

Декларація 1 — документ, у якому викладено важливі правила, обов'язкові для всіх людей.

вторник, 20 апреля 2021 г.

 

 21 квітня


Українська мова


Математика

Читання



ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШАТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?

Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю.
А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
—    Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам’ятає такого Чоловіка.
—    Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід. — Є в тебе син чи дочка? 
—    Немає у мене ні сина, ні дочки.
—    Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
—    Ні, не випестував я поля...
—    Так, мабуть, ти пісню склав?
—    Ні, й пісні я не склав.
—    Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам’янілий відбиток Хлопчикової ніжки.
«Ось і все, що залишилось після мене на Землі, — з болем подумав старий Чоловік. — Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...»


понедельник, 19 апреля 2021 г.

 

 20 квітня


Українська мова


Математика. Домашнє завдання-с.8(голубого кольору ) .


Природознавство


Читання



ЯК ХЛОПЦІ МЕД ПОЇЛИ

Мати послала Олега і Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе.
Зраділи хлопці: давно не були в дідуся. У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо, думають.
Принесли дідусеві нову вишиту сорочку, що мати передала. Подякував дідусь і каже:
—    Ідіть, діти, в садок, ласуйте яблуками.
Побігли хлопці у садок, наїлися яблук. Дідусь поставив на столі тарілку меду. Взяли вони по ложці й не можуть більше.
Зібралися хлопці додому. Дав дідусь баночку меду й каже:
—    Хай і мама покуштує.
Пішли хлопці. Дорога далека. Захотілося їсти.
Сіли під вербою, з’їли трохи меду. Та й знову йдуть.
Захотілося їсти ще дужче. Ще сіли, наче й небагато з’їли, а меду лишилося тільки на денці.
Ще раз сіли... Баночка стала порожня. Підійшли до хати, сіли під явором та й думають: «Що ж мама скаже?»
Вийшла мама з хати, дивиться — хлопці плачуть:
—    Чого це ви плачете? — стривожилася мати.
Розповіли сини, як мед поїли. Мама зраділа сміється. Хлопці дивуються, питають
—    Мамо, чого ви радієте?
—    Того, що ви плачете...


воскресенье, 18 апреля 2021 г.

 

 19 квітня
Математика

Українська мова


Читання

Тетяна Строкач. Петрик, собака і кошеня. Казка в запитаннях і відповідях за твором В.О.Сухомлинського.

 

Тетяна Строкач

ПЕТРИК, СОБАКА І КОШЕНЯ

 

 

Хто йшов стежиною в саду,
Де цвірінчав горобчик.
Де квіти запашні цвіли?
Це йшов маленький ... (хлопчик)

Хто це назустріч вибіг враз, 
Нагнав на хлопця страху?
Такий кудлатий, чорний він.
Це, діти, був ... (собака).

Злякався Петрик і хотів 
Мерщій з саду тікати.
Хто це до хлопця притуливсь, 
Став жалібно... (нявчати).

Воно від злющого собаки 
Тікало навмання.
Хто просив захисту у хлопця? 
Маленьке ... (кошеня).

І соромно так стало хлопцю,
Адже він вже такий великий. 
Невже ж маленьке кошенятко 
Він не зуміє ... (захистити).

Взяв Петрик кошеня на руки
Й пішов вперед, де й дівся страх. 
Собака злякано спинився,
Утік і заховавсь в ... (кущах).

Хоробрим бути так чудово! 
Петрусь вдоволено сказав. 
Сміливим хоч не народився.
Зате сміливцем ... (став).

четверг, 15 апреля 2021 г.

 

 16 квітня






Образотворче мистецтво- с. 50 "Орнамент на посуді".

Читання



ЯК ПАВЛИК СПИСАВ У ЗІНИ ЗАДАЧУ

Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.
Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик й питає:
—    На скільки питань задача?
—    На три, — відповідає Зіна. — А хіба ти не розв’язав?
—    Не вийшло... Дай списати...
—    Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? — питає Зіна.
Але таки дала йому свій зошит.
Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32.
У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.
Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.
—    У Павлика «п’ять», — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — «чотири». Помилку зробила...
Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.

среда, 14 апреля 2021 г.

 

15 квітня



Трудове навчання-с. 75 "Кучерявий баранець"

Читання


ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА

(казка)

Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком.
Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.
Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».
Купила Наталя хитринку, принесла додому.
Треба готувати уроки, але ж не хочеться.
— У мене голова болить, — скаржиться
Наталя мамі, — не буду уроків вчити.
—    Добре, полеж, Наталочко.
Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:
—    Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.
—    Але ж у тебе голова болить, — здивувалась мама.
Наталочка почервоніла від сорому.
«Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощі»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.
«Де ж вона поділася?» — дивується Наталя.
Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі.
Мама й каже:
— Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.
— А де ж моя совість? У чому вона?
— У тому, що тобі стало соромно.

вторник, 13 апреля 2021 г.

 

 14 квітня



Читання

ЯК БІЛОЧКА ДЯТЛА ВРЯТУВАЛА

Серед зими потепліло, пішов дощ, а потім знову замерзло. Вкрилися льодом дерева, зледеніли шишки на ялинках. Немає чого їсти дятлові: стукає об лід, а до кори не достукається. Б’є дзьобом шишку, а зернятка не вилущуються. Сів дятел на ялині й плаче. Падають гарячі сльози на сніг, замерзають.
Дивиться білка з дупла — дятел плаче. Стриб, стриб, прибігла до дятла.
—    Чого це ти, дятле, плачеш?
—    Немає чого їсти, білочко.
Жаль стало білочці дятла. Винесла вона з дупла велику ялинкову шишку. Поклала між стовбуром і гілкою. Сів дятел біля шишки та й ну її молотити дзьобом.
А білочка сидить біля дупла й радіє. І білченята в дуплі радіють. І сонечко в небі радіє.



понедельник, 12 апреля 2021 г.

 

 13 квітня




Читання

Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО

Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно. Учителька сказала дітям:
— Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.
Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє... Небо голубе... Небо чисте...» І все. 
Діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте. Збоку стояла маленька Валя.
— А ти, Валю, що хочеш сказати? — запитала Катерина Іванівна.    
— Я хочу сказати своє слово.    
— Яке ж твоє слово про небо?    
— Небо ласкаве... — тихо сказала дівчинка й усміхнулась.
Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «Небо сумне... Небо тривожне... Небо зажурене... Небо холодне...»
А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. Щ І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі. 



воскресенье, 11 апреля 2021 г.

 12 квітня

Математика- Домашнє завдання
 с.4(голубого кольору).

Читання

 

ЩОБ ТИ СТАВ КРАЩИМ

Дідусь з онуком йшли великим лісом.
Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.
Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.
— Дідусю, он хатинка! — радісно вигукнув онук. — Може, в ній переночуємо?
— Так, це хатинка для подорожніх, — сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.
Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому свіжу хлібину, глечик з медом і кілька великих сухих рибин. Поруч лежала маленька гілочка ялинки.
На вікні — відро з водою.
Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.
— Хто це все поставив на стіл? — питає онук.
— Добрий чоловік, — мовив дідусь.
— Як це так? — дивується онук. — Залишив нам добрий чоловік їжу, а ми й не знаємо, хто він.
Для чого ж він старався?    
— Щоб ти став кращим, — відповів дідусь.





четверг, 8 апреля 2021 г.

 

 9 квітня

Математика
Українська мова


Образотворче мистецтво-https://www.youtube.com/watch?v=vhr9TMoTMQI



Читання



ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ

 

 Посіяв байдужість — пожав зневагу.
Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли на ґанку та й воркочуть. Ніби дивляться на мене й щось просять. Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися в нього. Я виніс їм зерна, вони поклювали й знову сховались у віконці.
Наступного ранку я знову погодував їх і поставив коритце з водою. А потім було так — коли погодую, а коли й забуду. Більше було таких днів, що я забував погодувати голубів. Вони сидять на ґанку, дивляться на мене, а я все кудись поспішаю. Коли це йду, а голуб летить наді мною, немов збирається на плече мені сісти. Я думав, що голуб грається. І не догадався, що йому їсти хочеться.
А то якось уранці бачу — голуби сидять на подвір’ї в сусідів, а маленька дівчинка Оля годує їх.
А батько ставить на стовпі маленьку хатку — голубник.
Боляче мені стало. Кликав я голубів, кликав, але вони більше до мене не прилетіли. Поселилися в голубнику. Оля щодня годує їх — і вранці, й увечері.
Вони полюбили дівчинку: сідають їй на плечі, даються в руки.
Що посієш, те й пожнеш, — говорить наше українське прислів’я. Посіяв байдужість — пожав зневагу.
Птахи зневажають тих, хто байдужий до них.

среда, 7 апреля 2021 г.

 

 8 квітня

Математика
Українська мова

Трудове навчання

Читання



ЧОМУ МАМА ТАК ХВАЛИТЬ?

Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда. Вона ще не ходить до школи.
Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.
Люда нагодувала курей і полила квіти, потім думає: «Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».
Зварила Люда борщу, попробувала.
Борщ несмачний... Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила.
Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить:
— Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко.
Люді ніяково слухати ці слова. Адже вона пробувала борщ — він несмачний. Думає Люда: "Чому ж мама так хвалить?"

вторник, 6 апреля 2021 г.

 

  7 квітня


Українська мова

Математика

Читання



ХОЧЕТЬСЯ СКАЗАТИ ЩОСЬ НІЖНЕ-НІЖНЕ...

Мені було тоді, мабуть, років три чи чотири. Повела мене мама в лікарню — якийсь укол зробити.
Прийшли ми до великого білого будинку. Все в ньому біле — і стіни, й двері. Покликали нас із мамою в маленьку кімнату. Сидить там біля столу лікар. Глянув на мене, а потім до мами сердито:
—    Чому ви не роздягли хворої? Що ж я, по-вашому, сам її роздягатиму?
І аж почервонів від злості. Мені стало страшно.
Тої ж хвилини із сусідньої кімнати ввійшла жінка — теж у білому халаті — лікар.
Вона ласкаво поклала мені руку на голову й сказала:
—    Ой, яка ж у тебе кофточка гарна. Та й тепла ж, мабуть... Давай скинемо її.
Від ласкавих слів жінки стало мені радісно. Я сама роздяглася. І коли робили укол — не боліло.
Мені вже двадцять п'ять, уже в мене двоє діток. Обидва лікарі — й чоловік, і жінка — працюють і тепер у нашому селі. Коли я зустрічаю на дорозі сердитого лікаря (так називаю його все життя), хочеться перейти на другий бік вулиці. А коли йде назустріч ласкава жінка — на душі стає радісно, хочеться підійти до неї, поклонитися низько і сказати щось ніжне-ніжне... 
 

понедельник, 5 апреля 2021 г.

 

 6 квітня

Математика


Українська мова-.53 (Букву, склади та речення варто переписати за зразком.)


Читання



ТІ САМІ СЛОВА

Улітку Андрійко пішов працювати на тваринницьку ферму. Його послали до бабусі Марини—куховарки. Вона варила їсти пастухам і дояркам.
Андрійко допомагав бабусі: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав, хліб нарізав.
Весело, привільно працювати влітку в степу. Сонечко гріє, вітер віє, пташки щебечуть, можна й до ставка піти покупатися, як бабуся дозволить.
Уранці бабуся й каже Андрійкові.
— Піди води принеси.
І такий тихий, добрий, ласкавий голос у бабусі, що Андрійко швиденько бере відро й біжить до колодязя. А колодязь далеченько — аж під лісом. Витягне відро води й живенько принесе.
Та ось прислали на ферму ще одного працівника — діда Карпа. Став працювати він сторожем.
Не сподобався дід нікому: ні бабусі Марині, ні Андрійкові. Мовчазний, похмурий.
Якось увечері Андрійко попросив:
— Дідусю, розкажіть казку.
Дід щось буркнув сердито, а потім каже:
— Нічого тобі робити, казки захотілося... Піди краще води принеси...
Такі холодні, крижані, безсердечні були ці слова. Андрійко з великим небажанням пішов по воду. Витяг повне відро, сів біля колодязя й довго сидів. Не хотілося йти до діда Карпа.
Приніс Андрійко води й зараз же побіг до бабусі Марини.
Уранці Андрійко встав до схід сонця. Начистив картоплі. І з нетерпінням чекав, щоб бабуся послала по воду. Нарешті почулися тихі ласкаві слова:
— Піди води принеси.
Андрій побіг, витяг води й швиденько приніс на кухню.

 

Василь Сухомлинський. Оповідання для дітей. Малюнки Л. В. Белякової та К. В. Самойлова.

воскресенье, 4 апреля 2021 г.

 5 квітня

Математика
Українська мова-c.52

Читання

СКЛЯНИЙ ЧОЛОВІЧОК

У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його приятель хлопчик.
Не вивчив хлопчик уроки й думає йти гуляти — Скляний чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові:
— Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй.
Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти. Чоловічок мовчить. Але стає прозорий.
Якось у хлопчика занедужав товариш, з яким він сидів за однією партою.
Минув день, другий, а хлопчик і не згадує про товариша. Дивиться, а Скляний чоловічок став темний, як хмара.
—    Що я зробив чи подумав поганого? — з тривогою питає хлопчик.
—    Ти нічого не зробив поганого, нічого не подумав поганого... Але ти забув про свого товариша.
Соромно стало хлопчикові, і він пішов провідати хворого. Поніс йому квіти й велике-велике яблуко, яке дала йому мама.
Так Скляний чоловічок учив хлопчика жити. Це була його совість



четверг, 1 апреля 2021 г.

 

 2 квітня

Математика


Українська мова

Образотворче мистецтво


Читання



ЧОМУ ДІДУСЬ ТАКИЙ ДОБРИЙ СЬОГОДНІ?

Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди. Навтішався вволю, а тут дощ пішов.
Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться — сидить під шовковицею дідусь Петро. Вийшов дідусь після дощу в сад.
«Що ж його робити? — думає Андрійко. — Злазити з шовковиці — струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє».
Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки дідусь до хати піде. А дідусь не йде.
Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає:
— Чому це ти сидиш на і дереві, внучку?
—    Боюся струсити на вас краплі, дідусю...
—    Злазь, Андрійку...
Дідусь відійшов, Андрійко зліз із шовковиці.
Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка. «Чому це дідусь такий добрий сьогодні?» — з подивом подумав онук.    


  29 квітня Математика № 1 Обчисли значення виразів за схемами, вказаними на с. 34 №3 47-2= 19-7= 95-3= 36-2= 47+2= 53+5= 63+1= 45+4= Задача...